Зазвичай, казка утворювалася або від якоїсь небилиці (вигадки) або ж від переказаної, трішки перебільшеної, легенди. Вибираючи маляті, яку казочку прочитати перед сном, батьки завжди намагалися розповісти таку історію, яка повела б дитя на шлях правди, справедливості, допомогла усвідомити і людські недоліки, і побачити добро, що живе у кожному.
Котигорошко
Художник: Бекало Микола. |
Сподіваюся, що всі читали українську народну казочку. У ній відображені щирість, чесність та вірність українського духу. Саме на таких казках і варто ростити сина, адже вона покаже йому правду про те, яким буває чисте добро і як часто його зраджують.
Тут вам і кохання, і завзяття, і бої – усе, щоб ваша фантазія набудувала хороми, розмалювала у вашій уяві степи і ліси. Варто лише почати читати і не зупинишся.
Про що ж та казка? Про те, як родився в одній сім’ї син – Котигорошко. Можна здогадатися, що прийшов він у цей світ, щоб врятувати братів та сестру, та тільки, коли він врятував їх (не зізнавшись, що є їхнім братом рідним) хлопця зрадили — покинули помирати в лісі. Ображений пішов він у світи щастя шукати. Надибав собі побратимів та вродливу королівну. А що потім? Нащо тисячу раз розповідати, якщо можна і прочитати. То ж, гайда читати казку «Котигорошко».
До речі, Котигорошко – не просто ім’я. В давнину горох був невід’ємною частиною Різдвяного столу, а оскільки він був символом плодючості, його кидали в страви на весіллях.
Варто, напевне, сказати, що казка ця є слов’янською казкою. ЇЇ розповідали дітям та дорослим. З роками зміст казки став відрізнятися. У білоруській версії брати Котигорошка загинули, тому їх оживили цілющою водою, та і було їх всього двоє. Розмальовка з підказками. Казкові героїВ українській версії – братів шестеро і вони не загинули, а коли знайшов їх найменший, були ледь живими. Кінець цих версій кардинально відрізняється. Якщо в українській — він одружується на царівні, то в білоруській вбиває зміюку (жінку дев’ятиголового змія) і на тому історія закінчується.
Продовження читайте тут.
Менеджер Інтернет-магазину «Маленьке Диво», Мирослава Приходькіна
Немає коментарів:
Дописати коментар